CIVID-19

Лікар: «Влітку хворих на COVID-19 може бути більше, ніж було навесні. І ось чому…»

Станом на ранок 11 червня в Україні за добу підтверджено 689 нових випадків захворюваності на COVID-19. Це найвищий добовий показник з початку спалаху в нашій країні, кажуть у пресслужбі МОЗ. 

Ймовірно, слід чекати не тільки другу хвилю, а й третю, і четверту. Так буде до моменту, доки не винайдуть вакцину й нам не вдасться охопити щепленням мінімум 60% населення, каже Ігор Заставний. Кілька років тому лікар потрапив за направленням до селища Краковець Львівської області, де докорінно змінив роботу місцевої амбулаторії.  Зараз Ігор Заставний працює у Lviv Business School – очолює напрямок з медичного менеджменту та є співзасновником та сімейним лікарем у приватній амбулаторії.

Про те, чому захворюваність влітку може зрости, як довго ми житимемо в нових реаліях з COVID-19 та чому з послабленнями карантину не треба переставати носити маски – він розповів #Буквам.

“Цифри щодо захворюваності не падають, і всім треба бути особливо пильними”

Ігоре, зараз часто говорять, що через кілька місяців пандемії тестувати на COVID-19 треба й тих, хто міг перехворіти раніше та не знав, що мав цю інфекцію. Як гадаєте, в цьому є якийсь сенс?

Я так розумію, йдеться про імуноферментний аналіз на антитіла, також відомий як IФА. Я не переконаний в повній мірі, що таке тестування точно ефективне. Його мета – визначити максимум громадян, які перехворіли: якщо таких буде більше 60%, то можна починати говорити про колективний імунітет – коли більшість перехворіла, а всі інші 40% перебувають у відносній безпеці.

Та я гадаю, що такого показника можна досягнути тільки завдяки вакцинації, а не кількості тих, хто перехворів. Бо навіть там, де хворих було вкрай багато – в Італії, США, – кількість хворих не перевищує 20-30%. Хоча ми всі знаємо, яка там була складна ситуація. Тому цей аналіз має застосування, але воно доволі обмежене. Звісно, робити його простіше і дешевше.

Стосовно масового тестування – зараз вже частіше почали піднімати тему так званого пул-тестування. Цей метод – доволі ефективний, я писав про нього на своїй сторінці у Facebook. Для цього тесту беруть багато зразків мазків з горла і носа, поміщають до десяти таких зразків у пробірку, і також – у десять окремих пробірок. Потім тестують одну з них. Якщо бачать там негативний результат, то ці всі десять несуть в архів. Якщо ж цей перший дає позитивний результат, знову беруть із десяти п’ять, змішують, знову тестують. Це економить час і енергію. Такий метод був би доцільний, його варто робити.

Його вже десь застосовують?

Принаймні у Львівській області почали про це говорити й потроху застосовувати. Це економить і фінансовий, і людський ресурс. Бо якщо взяти, скажімо, десять пробірок, і у них РНК-збудника не виявляють, то ПЛР-тест проводять не десять разів, а один. Економія десятикратна. Плюс – саме тестування проводять швидше.

Зараз, в нових реаліях, чи варто ізольовувати справді багатьох людей і зупиняти роботу великих підприємств, де виявлено вірус?

Про це мають передусім говорити ті, хто бере в таких питаннях на себе відповідальність і приймає такі рішення. На мою думку, тут доцільна так звана секторальна ізоляція. Якщо на певному підприємстві виявили хворих, треба ізолювати або все підприємство, або так сформувати всі процеси, щоб людей можна було розділити на групи, які не контактують між собою. У другому випадку можна ізолювати тільки групу людей.

А загалом це величезне запитання не тільки державного рівня. Про це теж має думати бізнес, про це мають думати комунальні підприємства на місцях.  =Зараз, коли цифри щодо захворюваності не падають, і всім треба бути особливо пильними. Людина  має й далі дотримуватись всіх правил протиепідеміологічної безпеки, які обговорюють з самого початку пандемії: носити маски, мити руки тощо. На рівні підприємства керівник або відповідальна особо мають забезпечити максимальний захист працівників – розділення на групи, щоб не інфікувалися всі інші. Бізнес має подбати про засоби захисту для працівників. Треба налагодити роботу підприємства так, щоб зменшити ризик інфікування. Приміром, ізолювати старших працівників, які входять у групу ризику.

Зараз бачимо, що у нас ізолюють цілі області, де виявили дуже високий рівень захворюваності. Це Львівська, Чернівецька області, це Київ.

Це правильне рішення зараз?

Я гадаю, правильне. Це все ж зменшує шанси на поширення інфекції далі. Не тільки на обласному, а й на державному рівні часто треба приймати жорсткі рішення. Наприклад, якщо десь потрібна секторальна ізоляція  і треба обмежити роботу важливого підприємства, то це треба робити. Тут треба відштовхуватись від показників захворюваності і дивитись, чи збільшуються цифри. Пересічний сімейний лікар на таке запитання відповіді дати не може, це будуть суто його припущення і особисті думки.

“Деякі заходять в супермаркет, спеціально знімають маску, не реагують на зауваження”

Чи адекватні карантинні заходи вживають зараз на Львівщині? Адже кількість хворих там зовсім не зменшується.

На Львівщині карантинні заходи доволі адекватні. Інше питання – чи дотримуються цих заходів люди. Особисто я бачу, що не дотримуються. Зараз на Львівщині фіксують різкий ріст захворюваності. Я щодня бачу у публічних місцях реально велику кількість людей без масок. Є й такі, які демонстративно знімають їх, коли заходять у приміщення. 

На рівні області заходи нормальні, але не всі дослухаються. Не всі досі розуміють, що треба забезпечити безпеку собі й своїй сім’ї. Це вкрай важливо. Я бачу, як деякі заходять у супермаркет, спеціально знімають маску, ніяк не реагують на зауваження, поводяться вкрай агресивно.

Можливо, це питання й до поліції, бо з послабленням карантину переважно вже перестали штрафувати за порушення його правил.

Так, тут питання вже і до правоохоронних органів, і до керівників магазинів, які за це відповідальні. Тут питання до всіх.

Хто це має робити – чиновники, бізнес? Всі вже сотні та навіть тисячі разів чули фразу “залишайтесь вдома”. А пізніше, коли карантин стали послаблювати, на це звертають все менше уваги.

Тут частина відповідальності лежить і на лідерах думок. Я бачив відео, як хтось із публічних осіб заходив у лікарню й після цього казав, що там немає хворих на коронавірус, що там безпечно. Приблизно так щодня масово поширюється неправдива й неадекватна інформація, часто – з вуст тих людей, до яких дослухається аудиторія.

Коли ми обговорюємо коронавірус на заходах, у соцмережах чи зі своїми сусідами, то ми всі стаємо засобами масової інформації. Це не якісь там жарти. Це ера постправди, коли кожен стає ретранслятором думок, які можуть бути як правильні, так і хибні. Якщо ми наводимо комусь ті чи інші дані, то мусимо перед тим їх чітко перевіряти.

Я можу авторитетно заявити, що рівень захворюваності на Львівщині росте. Пацієнтів стає все більше, контактів теж все більше. Маю надію, що за адекватного ставлення людей проблема стабілізується. Але для цього самі люди мають включитися у процес. Чиновники, звісно, теж.

Львівщина вже не справляється із тією великою кількістю тестувань, які треба зараз робити в області. Частину тестів вже відправляємо в Тернопіль та інші міста. Я не переконаний в ефективності імуноферментного аналізу. Але у разі необхідності сімейні лікарі теж відправляють пацієнтів на таке тестування. Тут ще проблема в тому, що показове це обстеження аж на четвертий-п’ятий день хвороби, коли після ймовірного інфікування минуло вже багато часу. Це неефективно і не має жодного сенсу. Якщо людина хвора й підозрює, що контактувала із тим, хто має COVID-19, тоді ми скеровуємо на імуноглобуліни, бо це значно швидше. Такий аналіз проводять за день-два. Якщо результат позитивний, проводимо ПЛР-тестування. Або одночасно.

“Коронавірусна інфекція влилася в наше життя і стала ще одним “грипом”

Чи варто очікувати другої хвилі захворюваності, про яку говорять у різних країнах?

Звісно, другу хвилю варто очікувати. Про це говорять у ВООЗ, говорять і інші провідні світові експерти. Питання тут в тому, як саме ця хвиля буде поширюватися. Можливо, нинішній ріст захворюваності в деяких областях гіпотетично можна назвати другою хвилею. Бо перша була незначна, потім цифри пішли на спад, а потім знову почали рости. В різних країнах це буде відбуватись по-різному. (Недавно про новий пік захворюваності на COVID-19 заявили в Ірані – #Букви).

Треба говорити не тільки про другу хвилю, а й про третю, четверту і так далі. Так буде до моменту, доки не винайдуть вакцину і нам не вдасться охопити щепленням мінімум 60% населення. Тоді ми зможемо бути злегка спокійними.

Тут слід бути готовим до того, що коронавірусна інфекція, на жаль, влилася в наше життя і стала ще одним “грипом”. На грип ми хворіємо щороку. Вакцина є, але далеко не всі вакцинуються. Доки не буде вакцини від коронавірусу, ця інфекція матиме такий самий характер, і не можу точно сказати щодо сезонності. Думаю, це буде тривати весь рік, незалежно від пори.

Чи справді тут є фактор сезонності? (раніше головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що солона вода та ультрафіолетове випромінювання знищують збудник COVID-19, але виявилося, що це неправда – #Букви).

Я думаю, що дискусії про сезонність вірусу – це скоріше метод самозаспокоєння. Завжди треба готуватися до найгірших сценаріїв. У цьому випадку найгірший сценарій – це відсутність сезонності, коли вірус поширюється незалежно від того, літо зараз чи осінь. Можливо, ми в цьому переконаємося протягом літа. Або не переконаємося. Особливо коли люди почнуть їздити на відпочинок. Люди ігнорують захист, знімають маски. Допускаю, що влітку хворих на COVID-19 може бути навіть більше, ніж було навесні.

Які висновки зараз має зробити і влада, і самі люди, аби не бути інфікованими?

З-поміж висновків – звичайно, нам треба навчитися жити з цим. Ми не можемо перебувати в перманентному карантині і всі сидіти вдома рік чи два. Що означає навчитися з цим жити? Що в місцях скупчення людей варто й далі ходити в масці, й далі треба не забувати про гігієну.

Коли захворюваність піде більш-менш на спад, будуть статистичні дані. В тому числі – де саме людина заразилася вірусом. На основі цих даних можна проводити секторальні превентивні заходи. Наприклад, розбивати працівників підприємства на групи, про що я вже говорив. Владі треба частіше перевидавати рекомендації, вносити в них корективи. Бо ще мало відомо, що це за хвороба. Є такий термін resilience – гнучкість. Нам всім  – людям, бізнесу, владі – треба цьому навчитися. Адже ми перестаємо жити за стандартними правилами, до яких звикли. Ми мусимо їх змінювати в процесі нашого життя, часом – по п’ять разів на тиждень.

Думка редакції сайту може не збігатися з позицією автора. Редакція не несе відповідальності за зміст блогів. Усвідомлюйте відповідальність, за поширення інформації, простими словами, не пишіть про те, чого немає. Peдaкцiя може не пoдiляти дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї.

Показати більше
Back to top button