Вранішнє

Луцьк. Вхід в продуктовий магазин. Стою перед входом, пишу смс і чую розмову двох жінок заБальзаківського віку.

– Я тобі скажу тако – вони тільки тоді будуть слухати простих людей, коли з них нарешті знімуть недоторканість і ми зможемо їх за горло потримати. От тоді буде порядок. От тоді і гроші вони знайдуть для людей, і пенсії, і ціни будуть нормальні.

(Співрозмовниця якось недовірливо дивиться на свою візаві, погоджувально нахиляє голову, проте в очах читається, що щось не те каже її коліжанка)

Чисто по-приколу долучаюсь до розмови і коментую:

– Я перепрошую, що втручаюсь, проте недоторканість з депутатів вже зняли…

Пауза секунд на 10. Борчиня із недоторканістю від здивування завмерла та почала хаотично дивитися очима на всі боки, ніби шукаючи якусь підтримку. Аж, раптом, вона фокусується на обличчі своєї подруги, а та, ну просто сяє посмішкою.

– А я тобі казала – треба було картоплю садити. А ти все про недоторканість…

Холст, масло, початок ХХІ століття.

Денис Пятигорец 

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності “активного гіперпосилання” на marik.co.ua, а також на сам матеріал!

Українці переможуть !