Загuнути так, щоб про це пам’ятало все людство. Тpaгічна доля Ельфріди Шольц.
У грудні 1943 року в берлінській в’язниці була страчена 43-річна кравчиня Ельфріда Шольц.
Її стратили “за обурливо фанатичну пропаганду на користь ворога”. Одна з клієнток донесла: Ельфріда говорила, що німецькі та російські солдати – це гарматне м’ясо, що Німеччина приречена на поразку, і що вона охоче вліпила б Гітлерові і Сталіну кулю в лоба.
На суді і перед стратою Ельфріда трималася мужньо. Існують свідоцтва, що суддя їй оголосив: “Ваш брат, на жаль, сховався від нас, але вам не втекти”.
Влада надіслала її сестрі рахунок за тримання Ельфріди у в’язниці, суд і страту – 495 марок 80 пфенігів.
Через 25 років ім’ям Ельфріди Шольц назвуть вулицю в її рідному місті Оснабрюці.
Старшим і єдиним братом загиблої був письменник Еріх Марія Ремарк. Він присвятив їй свій роман «Іскра життя», що вийшов в 1952 р.
